Sunday, August 20, 2017


Меню

Фотогалерея

_RNS4951-1

Підписка на новини:




Наші новинні потоки:

RSS 2.0 FeedВконтакті ЖЖ-Синдикація


Рубрики новин


Коментарі


Привіт,


Друзі та партнери


Інтерв’ю “Могилянського Вісника” із ведучими Радіо “К:)ВІТ”

March 19th, 2007 by Editor

У останньому номері університетьського видання “Могилянський Вісник” від 14 березня було опубліковане інтерв’ю із Віталієм та Олегом, які розповіли про історію створення Радіо “К:)ВІТ”, принципи та засади його діяльності, проблеми, із якими доводиться стикатись у роботі та плани на майбутнє щодо розвитку.
Якщо Ви не встигли або не мали можливості придбати “паперову весрію”, то у Вас є можливість ознайомитись із електронним варіантом нижче ;)

«Усім привіт! Вас вітає радіо «К:)ВІТ»!


В гостях у «Могилянського Вісника» діджеї могилянського радіо – Віталій Прудиус та Олег Стукаленко (aka Dj Crunch).


Хлопці, найперше мене цікавить: що таке «радіо «КВІТ»? Група ініціативних студентів, які просто займаються своїм хобі, чи організована структура, де кожен знає, що йому робити і з якою метою?

Віталій: Ми завжди робимо наголос на тому, що наше радіо є чітко організованим: щороку влаштовуємо відкритий конкурс і відбираємо найкращих. Інформацію про діяльність радіо «КВІТ» регулярно публікуємо на “Бонеті” (www.bo.net.ua) і на тамтешньому форумі і, звичайно ж, на дошках оголошень по Академії.

Мені відомо, що ви публікуєте інформацію про свої ефіри. Зізнавайтесь, де можна дістати ваші плей-лісти?

Віталій: Зараз лише на форумі Бонету (у розділі “Музика” є тема “Музика на плацу”). Але це поки що. І хоча я є координатором лише місяць, але з радіо «КВІТ» пов’язаний вже більше 2-х років, тому прекрасно знаю, які в нас сильні та слабкі сторони і що потрібно робити для покращення нашої роботи. Наразі першочерговим своїм завданням я вважаю відкриття нашого сайту, який міг би подавати вже офіційну інформацію про радіо «КВІТ», щоб усі зацікавлені могли зайти на сайт і дізнатися розклад, анонси та плей-лісти наших ефірів, прочитати інформацію про наші програми, діджеїв тощо. Врешті, просто щоб люди вже не запитували: «Що таке радіо «КВІТ», а що таке «СМІТ», та чим вони відрізняються???» :).
Зараз я вже можу сказати, що за минулий місяць, ми досягли великого прогресу в питанні побудови сайту. Олег зробив дуже багато по технічній частині. Фактично сайт вже готовий на 90% і після ТСРу запрацює за адресою http://radio-kvit.ukma.kiev.ua. Відповідно інформація про його відкриття звучатиме і в радіоефірі, і буде опублікована на дошках оголошень, а також сподіваємось, що “Могилянський Вісник” та “Бонет” також нададуть інформаційну підтримку.

Знаєте, хлопці, людині непосвяченій завжди здається, що бути діджеєм – це найлегша робота. Чи це насправді так?

Олег: У нас кожен діджей має, окрім одного ефіру на тиждень, деякі додаткові обов’язки, наприклад, серед нас є координатор, відповідальні за технічне забезпечення, зв’язки з громадськістю та іншими студентськими організаціями; певні люди займаються розробкою сайту.

Віталій: Однак навіть без цих навантажень бути діджеєм не так вже й легко. До кожного виходу в ефір готуєшся, не так, що: сів у ніч перед ефіром, навмання накидав якихось mp3-шок на болванку, а потім пограв. Наприклад, я завжди ефір планую наперед, обмірковую його концепцію, якою буде тематика треків, їх настрій, енергетика, стилістика тощо. Приміром, нещодавно був ефір із чудової інструментальною музикою Яна Тірсена, яку він створив для фільму “Амелі”. Багато людей почули і оцінили це. До мене навіть після ефіру підходили і просили дати переписати :).

На плацу збираються різні люди: хтось любить дуже специфічну музику, важку, хтось електронну, хтось українську… Як вам вдається балансувати між смаками аудиторії?

Віталій: Для балансу ми створили тематичні дні. Наприклад, понеділок – це день електронної музики. Його готують Олег та Вова aka Dj Volbreeder. По середам у нас “Український Формат“, який веду я. Переважно там звучить українська музика, яку, мало хто знає, бо її немає в ротаціях, наприклад. Також по п’ятницях виходить програма із британською музикою “British-sphere“, яку готує Макс.

До речі, коли почнуться ефіри на ІІ плацу? Як це відбуватиметься? Синхронна трансляція на обох академмістечках?

Віталій: Хотілося б підкреслити, що це буде відновлення ефірів, а не початок, оскільки вони там відбувались і раніше, ще з 2002 року, коли було створено радіо «КВІТ». А в 2005 році з’явилося «Молоде радіо», і «КВІТ» залишилося без рубки на ІІ плацу. Нам пообіцяли надати нове приміщення, проте справа вирішувалась досить повільно і весь минулий навчальний рік і вже половину поточного ми не мали технічної можливості проводити ефіри. Але зараз роботи по створенню нової рубки, яка буде в приміщенні Студентської Колегії, вийшли на завершальний етап і ми зробимо все можливе, щоб ще до кінця цього навчального року радіо відновило роботу на ІІ плацу. Проте тут, на жаль, не все залежить тільки від нас. Є деякі роботи, які лежать поза сферою нашої відповідальності і повноважень…

Тепер концептуальне питання: хто у вас головний? :)

Віталій: У нас є координатор. Його щороку наприкінці січня самі діджеї обирають зі свого складу шляхом голосування. Цього року координатором обрали мене. Окрім того, ми підпорядковані Могилянській школі журналістики, директором якої є Євген Миколайович Федченко.

А від початку хто був організатором-засновником проекту вашого радіо?

Олег: У далекому вже 2002 році на І плацу грали «СМІТи». Це була просто музика на перервах, а не радіоефіри із інформаційним наповненням. Як до них потрапити, ми не знали, натомість дізналися, що на ІІ плацу рубка вільна. Ми разом з Олексієм, який згодом став першим координатором радіо “КВІТ” та двома Тетянами зі Школи журналістики, які вже закінчили навчання в Академії, вирішили задіяти цю рубку і розпочати повноцінні радіоефіри на ІІ плацу. Умов для цього практично жодних не було. У рубці, наприклад, замість підлоги лежав шар цементу, залишений ще від будівництва, а під стелею висіла така здоровенна труба (може, витяжка), яка займала пів-кімнати! І там у куточку сиділи ми. Апаратуру доводилося кожного разу запаковувати, щоб вона не попсувалася від цементної пилюки. А на ту «витяжку» ми наклеїли вирізку з коробки з-під м’ясорубки (яку теж там знайшли ?), і з тих пір то була “М’ясорубка”! :)
На початках у нас не було навіть CD-програвача, тільки радянські гучномовці й ламповий підсилювач, на панелі якого були тумблери, як на дошці приладів літаків. Тож, як театр із вішалки, наше радіо почалося з касетного плеєра. Потім почали співпрацювати з адміністрацією, познайомилися із Сергієм Мироновичем Квітом (на той час він був директором Школи журналістики, а зараз – декан ФСНСТ) і вже через кілька місяців купили CD-програвач, який там і досі є. Ми відразу почали працювати у радіо-форматі, через те, що я вже мав досвід роботи діджеєм. Це були гідної якості тематичні програми, одна з перших була присвячена стилю лаундж… Взагалі цікаво було б зараз влаштувати ретроспективу тих ефірів.

А як відбувалося розлучення зі «СМІТом»?

Олег: Ми тоді вважали себе частиною радіо «СМІТ», але у якусь із наших зустрічей вони дали нам зрозуміти, що ми до них не належимо. Тоді ми й вирішили, що буде радіо «КВІТ». Назву придумав Іван Бабошин, а одна із Тань – як її розшифровувати: Кмітливе, Веселе, Інноваційне, Товариське.

Розкажіть, як ви бачите призначення вашої діяльності?

Віталій: Щодо музики, то нам постійно доводиться балансувати між смаками та вподобаннями аудиторії. Для одних студентів музика на плацу – це засіб розслабитись або підняти настрій, тому вона просто повинна не заважати і грати десь в бекграунді. Інші ж студенти спеціально приходять на плац послухати радіоефір, щоб почути якусь цікаву та якісну музику, відкрити для себе нових виконавців або нові музичні напрямки. Вони часто підходять потім після ефіру і питають про музику, що звучала і просять переписати. Серед таких слухачів дуже багато справжніх музичних гурманів, тому вони дуже вимогливі до якості того, що звучить на плацу.

Олег: Інший пункт нашої діяльності – це донесення інформації від різних підрозділів Могиляки, окремих людей до публіки через радіо. У цьому ми ніколи не відмовляємо. Єдине що, ми не ставимо пісень на замовлення! Бо, по-перше, це неповага до людей, які готували ефір, по-друге, це збиває діджея, коли під час ефіру хтось заходить до рубки. Але можна зайти до рубки ще до ефіру, хоча б за 5-10 хв, і запропонувати свій диск, можливо, діджей поставить його у цьому ж ефірі, можливо, використає для підготовки наступного, однак він має право і відмовити. Просто підходьте заздалегідь і тоді все буде чемно.

А ви самі займаєтеся музикою?

Олег: Так, я займаюся електронною музикою, трохи реміксую…

Віталій: А я маю відношення до музики у тому сенсі, що є редактором музичного інетрнет-видання “Український Формат” – найбільшого в інтернеті ресурсу про українську музику. Ним я займаюсь на громадських засадах у вільний від навчання та інших справ час.

Тоді, вибачте за недосить скромне питання: а що ви отримуєте за роботу на радіо?

Віталій: Основний склад студентів-учасників радіо «КВІТ» отримують відпрацювання. Тобто у нас є певна квота, яка щорічно узгоджується зі Школою журналістики. Раніше студенти Школи журналістики приходили до нас на практику, готували програми і вели ефіри під наглядом досвідчених діджеїв. Також ми залучаємо і волонтерів – людей, які не потрапили у квоту на відпрацювання, але їм ця діяльність дуже цікава, тож ми даємо їм можливість спробувати себе у ролі ведучих.

Розкажіть, чи бувають у вас кумедні ситуації в ефірах, коли діджеї роблять помилки?

Віталій: О-о… випадків буває безліч, бо це ж прямий ефір! :) Найчастіше, коли ти називаєш один трек, а ставиш інший :). Бо наше обладнання – звичайні плеєри, там не видно, що граєш, бо треки по номерам і випадково можна виставити не той. Деякі діджеї грають зі своїх лептопів. Я, наприклад, завжди записую собі окремий диск для кожного ефіру і так вже назбирав непогану колекцію. Цікаво іноді переглядати їх чи переслуховувати, часом виринають якісь спогади…

Олег: (жартує) Інколи Віталій не встигає приготувати ефір, бере щось зі старого – і ніхто не помічає! :)

Дякую за інтерв’ю! А тепер, як це заведено, ви маєте щось побажати!

Віталій: Хочу побажати, щоб читачам завжди було цікаво читати вас, а слухачам – слухати нас!

Олег: Просто хорошого усім настрою, щоб завжди були веселі, усміхнені та задоволені нашою роботою, адже ми працюємо для вас!

Дата інтерв’ю: 26 лютого 2007 р.

Допит провела: Всеслава

Оригінал інтерв’ю було опубліковано у “Могилянському віснику” 14 березня 2007 р.

Рубрика: Новини | Без Коментарів »

Прокоментувати: